Виробництво і вирощування тайваньського улуна

Улун (на кит. Wulong, на англ. Oolong) - китайський напівферментований чай із острова Тайвань. У класифікації займає місце між червоними та зеленими сортами напою. Історія вирощування й виробництва улуна триває вже близько 3-4 століть.

Склад улуна та його користь

Якісне чайне листя містить біологічно активні сполуки, вітаміни, масла та мінерали. В одній заварці улуна присутні:

близько 24% добової потреби фтору, натрію, калію і ніацину;
26% денного рівня марганцю;
36 мг кофеїну.

В оолонгу, так ще його називають в Україні, присутні антиоксиданти (теафлавіни і араубігіни) та флавоноїди (мирицетин, кверцетин, кахетін, кемпферол). Розслабляючий ефект надає теанін..

Позитивні властивості чаю полягають в:

прискоренні процесів обміну;
зниженні жирового прошарку;
зміцненні судинних стінок;
запобіганню інфікуванню, застуди і утворення ракових пухлин;
омолодження організму і розгладженні зморшок.

Улун містить менше кофеїну, ніж звичайний чай та кава, тому він безпечніший для людей із проблемами серця та судин.

Вирощування та техніка виробництва оолонга

Сировиною для улуна служать листя чайних кущів, що ростуть в трьох сприятливих областях Китаю:

Гуандун;
Фуцзянь;
Тайвань.

На півночі провінції Фуцзянь і Гуандуне виробляють сильноферментовані темні сорти. На півдні провінції Тайван ростуть світлі сорти чаю.

Збір листя здійснюється вручну згідно рецептури. Весняні ароматні сортів характеризуються менш вираженим смаком, осінні - насиченим. Створення сильноферментних улунів відбувається з м'ясистого зрілого листя, а для слабкої ферментації беруть молоде чайне листя.

Схема виготовлення традиційного улуна наступна:

Сушка. Листя розкладають на 1-1,5 години під сонцем, а потім переносять в затінене місце.
Ферментація. Періодично листя перемішують. На вулиці чай залишається, поки почнеться потемніння листя. Ферментація проходить нерівномірно: середня частина листя окислюється слабше ніж краї.
Нагрівання. Метою цього процесу є зупинка ферментації.
Скручування листя в спеціальних барабанах.
Повторна сушка. Мета - позбутися від залишків вологи.

По завершенню цих стадій приступають до фасування сировини.

Світлий та темний Тайванські улуни

Ключовий критерій поділу чаю на види - ферментація. За цим показником улун ділиться на темний (більше 50%) і світлий (20-30%). Першими були виведені темні сорти з поздовжньою формою скручування листа. Кращі з них вирощують в Китаї в горах Фенікс і Уїшань.

Світлі види відрізняються ніжним ароматом квітів. Листя сферичної скрутки нагадують кульки. Відомі сорти вирощують на Тайвані і півдні Фуцзянь.

Класифікація улунів за територією вирощування:

Південно-фуцзяньські - популярні види Цзінь Гуй і Ті Гуань Цинь.
Уїшаньські - використовується листя з високогірних плантацій (Шуйсянь, Жоу Гуй, Бац Цзі Гуань).
Гуандунські - сорт Фен Хуан Так Цун із сильними нотами орхідеї. Його вирощують в Чаочжоу.
Тайванські - сорти зі специфічними смаками та запахами.

Тайванську групу улунів виділяють в відокремлену категорію. Знамениті сорти:

Чин Шин - вищий;
Сі Цзі - гібридний сорт кущовика, із сильним ароматом квітів;
Цзинь Сюань - улун зі смаком молока;
Нефритовий - листя з ніжним ароматом орхідеї.

Найпопулярнішими в світі стали Тайванські сорти улуна Дун Дін, Лішань і Алішань.

Улун обов'язково зберігається в герметичній посуді, щоб туди не потрапляли сонячні промені та волога. Для цього підійде скляна, бляшана або керамічна тара.